iнтелектуальні рішення в агробізнесі

Шляхом точного землеробства: досвід ФГ «Світанок»

24.05.2022
Автор матеріалу

Олександр Сумський

Мінімальний обробіток ґрунту, коли більшість не уявляла господарства без плуга. Навігація в часи, коли навіть термін «точне землеробство» знали не всюди — у ФГ «Світанок» ніколи не боялися йти іншим шляхом

Шляхом точного землеробства: досвід ФГ «Світанок»

Новаторами у впровадженні елементів точного землеробства в Україні нині вважають не лише агрокомпанії з великими обсягами посівних площ, а й насамперед власників невеликих фермерських господарств. Піонерами у впровадженні точного землеробства українські аграрії стали давно. Головна причина в тому, що фермер прагне зменшити витрати на одиницю продукціїта шукає ефективніші інструменти прибутковості.

СТАРТ 15 РОКІВ ТОМУ

У 2006 році в господарстві придбали трактор John Deere 7820 із встановленою системою навігації, посівний комплекс Kverneland Optima та передпосівний агрегат Farmet, розповідає головний інженер господарства Роман Кушнєров. Завдяки можливості спільного агрегатування ґрунтообробного агрегату Farmet із сівалкою Optima, їхнє спільне використання з трактором John Deere разом із системою навігації дали змогу сіяти цукрові буряки за технологією mini-till. Для фермера це був реальний прорив. Адже чотири механізатори та один трактор із посівним комплексом за добу почали засівати 80 га. На той час посівна площа під цукровими становила близько 500 га, і їх відсіяли менше, ніж за тиждень. Традиційно, щоб посіяти цукрові буряки, в «Світанку» потребувати щонайменше втричі більше сільськогосподарськоїтехніки та працівників.

Раціоналізація технологічних процесів і відкритість сучасним новим рішенням — це те, навколо чого керівник агрокомпанії Микола Олександрович Надточій уже три десятиліття розвиває свій аграрний бізнес. Мабуть, тому навігація на згаданому тракторі не була новинкою для інженерів господарства: перші навігаційні приймачітут з’явилися 2005 року, а перші елементи точного землеробства почали тестувати ще у 2002-му.

Керівник ФГ«Світанок»

Микола Олександрович Надточій

Наразі ФГ «Світанок» — один із найбільших технологічних майданчиків точного землеробства в Україні. Практичне використання різних елементів ґрунтообробних технологій, усвідомлення реальних можливостей виробничих площ, робота з цифровими картами полів, локально-стрічкове внесення мінеральних добрив, сівба насіння зі змінними нормами, програмне забезпечення для управління господарством — це все стало базою для подальшого розвитку та збільшення ефективності виробництва.

ФГ «СВІТАНОК» (СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)

Посівна площа в обробітку — 3500 га. Технології, що застосовують, — агрохімічна діагностика ґрунтів, повний no‑till, елементи точного землеробства. Сільськогосподарські культури: кукурудза, соняшник, соя, пивоварний ячмінь, ріпак і озима пшениця.

В ОСНОВІ ТОЧНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Якщо ми пройдемося полями господарства,то побачимо незвичне для Сумщини видовище: поверхня ґрунту не обробляється роками, добре помітно мульчу. Зупинившись на одному з полів разом із головним агрономом Владиславом Кривченком, розкопуємо поверхню ґрунту.

— На цьому полі у нас кукурудза по кукурудзі вже третій рік, — розповідає керівник аграрної служби господарства. — Органічної речовини мало, тому накопичуємо її завдяки мульчі. Бачите, який ґрунт розсипчастий? Його роками не обробляли, а оранки так взагалі 15 років не було. Ось дивіться: хробак пішов. Торік на цьому полі мали 10 т/га зерна кукурудзи в заліку. Уявляєте, скільки пожнивних решток після того залишалось? А зараз їх практично немає: вже стільки біоти, що тільки встигай їсти давати.

Владислав Кривченко підтверджує аксіому для «Світанку»: його поля давно забули, що таке оранка з перекиданням пласту. Ще в «нульових» роках відмовилися від плугів і взяли курс на мінімізацію обробітку.

— У перші роки господарювання розселяли на наших полях каліфорнійських хробаків, а вони не росли. Не розуміли у чому проблема, а тоді з’ясували — оранка. Тому й відмовилися від плуга, — говорить головний агроном. Спочатку поступово перейшли на «мінімалку», а згодом взагалі застосували no-till. Кроки були такими: спершу мінімальний обробіток, потім — безвідвальний, коли ми чизелями зривали ущільнення та розкидали добрива під дискування, а зараз практикуємо пряму сівбу. За кілька років прийдемо до повноцінного no-till. Рух до нульової технології відсотків на 20% підвищив рентабельність виробництва зернової продукції, та й на полях уміст органічної речовини збільшився на 0,3–0,6%.

Водночас разом ізмінімізацією обробітку ґрунту підприємство розширило сівозміну. Поступово перейшли на шестипілку: озимі пшениця — ріпак — кукурудза — соняшник — соя — пивоварний ячмінь.

 Удобрення зі змінними нормами технікою Amazone оптимізує витрати
Удобрення зі змінними нормами технікою Amazone оптимізує витрати

Упродовж тривалого періоду під всі культури планували внесення міндобрив без урахування залишкової кількості діючої речовини. Таким чином, у ґрунті роками накопичувались одні елементи живлення, а інших не вистачало. Це підтвердили результати перших аналізів ґрунту, а з 2014 року більшу частину ґрунтовної агродіагностики на 1100 га підприємства виконали спеціалісти компанії Agrilab.

Після виконання польової діагностики отримали цифрові ґрунтовні карти полів, а також рекомендації щодо систем удобрення певної культури на конкретній площі. Їх створено на основі результатів агрохімічного та агрофізичного аналізів ґрунту, вони враховують погодні умови, технічніможливості, історію і технологію поля, а головне — орієнтовані на збільшення прибутковостігосподарства. Усвідомлення реального потенціалу своїх полів стало базою для подальшого розвитку — використання диференційованих норм.

Усвідомлення реального потенціалу своїх полів стало базою для подальшого розвитку — викори‑ стання диференційованих норм

ЗІ ЗМІННИМИ НОРМАМИ

У ФГ «Світанок» чітко дотримуються філософії no-till в усьому, крім удобрення технічних культур. За роки діяльностітут випрацювали власний підхід.

 Посівний комплекс Kverneland Optima SX сіє цукрові буряки за технологією mini-till
Посівний комплекс Kverneland Optima SX сіє цукрові буряки за технологією mini-till

— На сівалці для просапних культур Horsch TD ми замінили заводські сошники на вузькі долота з міжряддям 70 см, — показує Роман Кушнєров, головний інженер господарства. — Вони прорізають вузьку щілину й на різнігоризонти в діапазоні 12–15 см закладають добрива для живлення. Так ми за один прохід вносимо фосфор, калій, сірку та сульфат цинк — все зі змінними нормами. Карти-завдання для техніки розробляють аналітики. Навесні ці смуги відсівають 24-рядні та 8-рядні Horsch Maestro, що одночасно вносять припосівні добрива, наприклад азотніта фосфорні на кукурудзі. Наступного року зміщуємося: сіємо в поточне міжряддя.

Змінні норми живлення працюють не тільки за локально-стрічкового внесення. Цей принцип застосовують й за розподілення добрив технікою Amazone, і під час сівби культур широкорядними сівалками Horsch. Зараз карти-завдання створюють на основі результатів аналізу ґрунту. Його рекомендують оновлювати раз на три роки. А на початку шляху алгоритми були зовсім іншими: коли ми вперше пробували диференційоване внесення добрив,то робили його на основі карт врожайності. Міркували так: тут урожайність маленька — більше добрива дамо, а тут велика, значить, — менше, а воно ж так не працює. Удобрення зі змінними нормами не збільшило врожайність зерна, наприклад кукурудзи в середньому з 2015 року 9,2 т/га в заліку, може, навіть зменшило, але в господарстві оптимізували витрати. З року в рік рівень продуктивних опадів зменшується — це головний лімітаційний чинник у рекомендаціях аналітиків. І скільки б добрив не давали — врожайність не збільшується, підтверджує головний агроном. Загалом на 30% зменшили обсяги внесення калію, фосфору, сірки.

Головний агроном господарства

Владислав Кривченко

ОБОВ’ЯЗКОВО ПРАЦЮЮТЬ ІЗ ТОЧНИМИ СИГНАЛАМИ

Аксіома: локально-стрічкове внесення міндобрив і сівба насіння неможливі без точного сигналу. ФГ «Світанок» використовує платні сигнали, зокрема, для базових станцій, а нещодавно знайшли ще один спосіб підвищити точність.

— Ми поставили навігаційний приймач на сівалку, і вийшло, що сигнал від неї веде трактор, — зазначає Роман Кушнєров. — Точність виходить вища. Зокрема, на схилах полів, коли трактор веде сівалку, вона зсувається вбік, а так траєкторія чітко витримується. Також внаслідок того, що приймачі стоять і на тракторі, і на сівалці, надійність сигналу краща.

 Комбайн автоматично отримує дані про врожайність культури
Комбайн автоматично отримує дані про врожайність культури

Серед новинок 2021 року — дванадцятиметрова сівалка Horsch Avatar 12.25 SD, котра також працює за навігаційними пристроями для сівби пшениці. Цікаво, що в цій сівалці відключається лише половина секції.

Самохідний обприскувач JOHN DEERE R 4030 також добре вписався в загальну схему захисту посівів культур. Можна застосовувати як пестициди, так і міндобрива. Працюють за технологічними коліями, що зменшує втрати врожаю.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА АНАЛІТИКА

Точний агробізнес неможливий без аналітики. Об’єктивна оцінка ефективності кожної одиниці техніки, гібрида, добрива, операції тощо оголить слабкі місця та помилки технології вирощування сільгоспкультур — дасть змогу рости завтра.

 Цифрова платформа: оцінюємо технологічні операції на полі
Цифрова платформа: оцінюємо технологічні операції на полі

— На цьому планшеті встановлено програму Climate FieldView™, — зауважує Роман Кушнєров. — Завдяки їй ми контролюємо, як відбувається сівба, внесення добрив, обприскування, як розвивається той чи інший гібрид. Тут зберігається все: від посіву до збирання. Тоді вже можна порівнювати різні карти (наприклад, сівби й врожайності), дивитись, що спрацювало, а що ні. Для аналізу — першокласна річ.

 Створення сценарію посіву за допомогою платформи Climate FieldView
Створення сценарію посіву за допомогою платформи Climate FieldView

КОЖЕН МАЄ ПРИЙТИ ДО СВОГО

— Ті технології, якими ми сьогодні ділимося, трохи застаріли: вже маємо нові плани на подальшітри роки, — резюмує Роман Кушнєров. — Я вважаю, що зміни треба впроваджувати крок за кроком. Взяти одне поле й потихеньку починати, піде — добре, а якщо ні — не страшно. У нас, наприклад, не вийшло орати. Але в результаті кожен має прийти до чогось свого.

У разі передруку посилання на iFarming обов’язкове. Видавець не несе відповідальність за зміст рекламних оголошень та статей.

Ваші відгуки, пропозиції та зауваження приймаємо на пошту редакції: julia.naruzhna@ifarming.com.ua

Матеріали по темі